Брати до серця що, ролі прис.— ставитися до чого-небудь з підвищеною чутливістю.
— Сімон, кіцю,— та-бо ти, бачу, направду береш жарти нашого меценаса до серця! — приговорювала невеличка блондинка (Франко, Твори, т. І, 1955, стор. 319); Іван Франко всі нападки на передову російську культуру й діячів її дуже близько брав до свого серця, а тому зразу ж давав цим нападкам належну відсіч (Тичина, Вибрані твори, т. III, 1957, стор. 510); — Даринко, що з тобою? — Як, ти буцімто й не знаєш? — Навіщо так брати до серця... — Тобі смішно, а мені... На все село осоромили (Цюпа, Назустріч долі, 1958, стор. 316).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"