Диву даватися у ролі прис. – дивуватися, ніяково себе почувати.
Того року, коли Грицькові треба було йти на військову службу, вперше вийшла на гулі Орина. Грицько аж диву дався: та коли ж вона отак непомітно дівкою стала (Головко, Твори, т. II, 1957, стор. 515); Іван Антонович слухав Хомині скарги і диву давався: хто це говорить? Той Хома, який, бувши рядовим, видирав своє право зубами? ...І ось тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої ...Мовби застидався тих широких прав, які були йому надані (Гончар, Твори, т. І, 1954, стор. 283).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"