Йти на поводку в кого, у ролі прис. – діяти за чиєю-небудь вказівкою, несамостійно; бути залежним у своїх вчинках від кого-небудь.
Бо якщо література набуває статусу товару, у повному розумінні цього поняття, то вона вимушена йти на повідку смаку споживача, а він, смак, не завжди є витонченим і елегантним. ( "Багряні громи" - літопис життя народного" Олена Косар)
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"