Зводити, звести кінці з кінцями у ролі прис. – сяк-так перебиватися, з великими зусиллями
справлятися з матеріальними труднощами.
Тудор змушений давати приватні уроки, щоб якось звести кінці з кінцями. В таких умовах у 1913 р. він закінчив гімназію і вступив до Львівського університету (1ст. укр. літ., т. 11, 1956, стор. 577); Усіх людей ділив (Григорій) на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (Стельмах, Хліб і сіль, 1959, стор. 236); Та сама «Сугаклія», яка досі ледве-ледве зводить кінці з кінцями, мала зробити рішучий крок до повного достатку і культурного життя (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, стор. 169 – 170).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"