ЯК СТІЙ
1. Тієї ж миті, тут же, негайно.
Коли б не оця досадна рана, він знявся б як стій і пішов на роботу (М. Коцюбинський); А Володько, роздягаючись, заквилив: —.. Їсти! їсти!.. А на печі як стій вигулькує і Хведотів голосочок: —Ятакожхоцу... Мамо! (У. Самчук); – Нині, в день твоїх іменин, вони (звірі), ще до світа зібравшись, вильосували були для тебе (Медведя) нас чотирьох, і ми всі як стій вітром пустилися до тебе.. (Франко, Твори, т. IV, 1950, стор. 72); Христя не дослухала козакових слів. Вона як стій кинулась бігти додому (П. Панч); В залі блиснули сотні вогнів. І в цю секунду один короткий зойк вирвався Мишкові з грудей, і він як стій упав на сцену (Микитенко, Вибрані твори, т. II, 1957, стор. 103); Коли б не оця досадна рана, він (Рустем) знявся б як стій і пішов на роботу – велику, важку, солодку роботу (Коцюбинський, Твори, т. II," 1955, стор. 156); Його я двічі смагнув і ледве витяг штик з груді баварця молодого, що впав до ніг мені як стій (Сосюра, Твори, т. II, 1958, стор. 380).
2. Зненацька, несподівано.
Все ішло звичайним порядком в пасічниковій хаті, коли нараз.. учув старий Семіон, що поліція як стій має спасти на його тиху і мирну досі хату (І. Франко); Сам господар сидів понурий коло вікна і оком слідив за властю, що ні відси ні відти впала, як вихор, і.. ціла родина як стій стала вдвоє бідніша і зовсім безпомічна (Іван Франко).
3. Упевнено, твердо.
Стояла [служниця] перед майором як стій, не пускала далі (П. Загребельний).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"