Хоч водою розливай кого, в ролі вставн. сл. — про людей, завзятих у сварці.
Мовчки слухала Орина сварки батька та дочки. Зчинили бучу, хоч водою їх розливай (Чорнобривець, Пісні гір, 1958, стор. 79).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"