Вилазить, вилізе боком – див.: Боком вийшло.
Він (Андрій) нахвалявся: – Це їм (панам) так не минеться, чужа кривда вилізе боком (Коцюбинський, Твори, т. II, 1955, стор. 50); Ю д а. ...(Очевидно, імпровізує пародію на чиюсь промову). «Жий, рибонько! Нащо тобі вода?» ...Прочанин (сміється). Ти лепсько вмієш вдавати тую мову! Юда (похмуро). Таж начувся її доволі! Через вуха ллється! вилазить боком досі... (Леся Українка, Твори, т. III, 1952, стор. 132).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"