Мороз ішов (пішов) поза шкірою (шкурою) у кого, у ролі прис. — стало дуже страшно.
Не раз мені доводилось проходити повз неї (тюрму) в мирні дні. З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Збанацький, Єдина, 1959, стор. 87 — 88); Мороз пішов поза шкірою. Медведеві аж мороз пішов поза шкірою від усього крику (Франко, Твори, т. IV, 1950, стор. 67); Щосили він (візник) затяв коня по хребті пужалном і скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (Досвітній, Вибрані твори, 1959, стор. 64); ...від того сміху (дівчат) ...аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька! (Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, стор. 280).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"