На сполох бити в ролі прис.— 1. викликати тривогу, звертаючи увагу на що-небудь.
Там, на горі, поховано співця (Коцюбинського), Що від Тараса добру кобзу має. Гримить гора, співає без кінця, На сполох б'є і земляків скликає (Нагнибіда, Вибране, 1957, стор. 209);
2. сповіщати, б'ючи у дзвони, про горе, нещастя.
І в дзвоні тому завжди вчувалася людям якась тривога. Отак і на сполох б'ють, на пожежу, тільки частіше; і на похорон так — тільки повільніше (Цюпа, Назустріч долі, 1958, стор. 20—21).
Увага! Закріпи знання з тренувальними тестами
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"