Наче з неба впасти у ролі прис.— несподівано появитися де-небудь; про те, що раптово трапилося, відбулося.
Препоганий Нижній Новгород. Копійки нема де заробить, думав уже писать Лазаревському, аж гульк — наче з неба впали гроші та ще й на новий рік (Шевченко, Поезії, т. III, 1949, стор. 162); Любов. Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка, Твори, т. II, 1951, стор. 72); Хтось уже йшов до своєї хати, аби дописати комусь листа, коли се здибає на дорозі Франка, — д-ра Кульчицького і — Міхновського! Всі три наче з неба впали на Буркут (Леся Українка, Твори, т. V, 1956, стор. 363).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"