Занепадати духом у ролі прис. – засмучуватися, вдаватися в тугу.
Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (Довженко, Твори, т. І, 1958, стор. 286).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"