Плоть від (од) плоті в ролі прис. — про тісний, нерозривний зв'язок з ким-, чим-небудь.
Наші письменники — плоть від плоті і кість від кості народу (Рильський, Твори, т. III, 1956, стор. 69); І плоть од плоті, кров од крові Народу бідного свого, Вони в борні, труді і слові Слугують помислам його (Бернса) (Бажан, Роки, 1957, стор. 208); Бустя в «Таврії» ; справжня дочка свого народу, вся — плоть від плоті свого трудового середовища, вірна йому в своїх діях, поглядах, оцінках, симпатіях і антипатіях (Новиченко, Про багатство літератури, 1959, стор. 212); Бувши кров’ю від крові і плоттю від плоті свого багатостраждального народу, безмежно люблячи його і належачи йому всією своєю істотою, він ненавидів у ньому те, що було виховане століттями поневолення і національного розтління (І. Дзюба, Шевченко вовіки насущний).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"