Роги зламати (обламати) кому, в ролі прис. — приручити, підпорядкувати когось своїй волі.
— Він ще не одному роги зламає, буквально й алегорично (Яновський, Твори, т. V, 1959, стор. 127); — І доки ми будемо панський гніт і наругу терпіти? — Прийде час, Харитоненкові роги обламаємо! — твердить Сильвестр (Гордієнко, Твори, т. II, 1959, стор. 190).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"