Наче вкопаний у ролі обст.— нерухомо, остовпіло.
Зненацька з'явилась на порозі баронеса. Угледівши Софію на канапці, стала, наче вкопана, і руками сплеснула (Леся Українка, Твори, т. III, 1952, стор. 547); Минула втома від довгого шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і бадьоро. Ось ще кілька кроків, гірка пройдена, і бійці зупинились, наче вкопані (Довженко, Твори, т. І, 1958, стор. 174); Зачарований тобою, Наче вкопаний, стою — Під горою, Над водою, У березовім гаю (Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, стор. 20).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"