Куди й око сягало в ролі обст. – далеко, найдальша точка можливого сприймання.
Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Збанацький, Єдина, 1959, стор. 73).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"