Свого носа сунути — див.: Ніс сувати.
(Петро Андрійович) — Ну, добре ж, нехай... Я йому (Чорноусу) все скажу... Ще й як скажу! Не подивлюся... На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється, а теж свого носа суне (Мушкетик, Чорний хліб, 1960, стор. 62).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"