Камінь у город – див.: Камінчик кинути в город.
(Паскуда) – ...А де ж би я міг бути в такий (військовий) час, по – твоєму? Мене ж не вчили колись, як декого, на казьонний рахунок. – Це вже камінь у мій город,– я вчився у школі за рахунок держави (Збанацький, Єдина, 1959, стор. 69).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"