Лямку тягти (терти) в ролі прис. — постійно займатися тяжкою чи неприємною одноманітною роботою.
Ворог стука, як у клямку — в нього ж лямку тягне люд! У землі у нашій красній — весно-ясний вільний люд! (Тичина, Вибрані твори, т. І, 1957, стор. 203); І ось тепер, ставши начальником, він (Хаєцький) раптом заспівав отакої... Мовби застилався тих широких прав, які були йому надані. — То хай краще я самотужки всі лямки тягтиму, аніж маю нарікання терпіти! (Гончар, Твори, т. І, 1954, стор. 283); Буває трудно, гірко нам На світі Тую лямку терти (Глібов, Вибрані твори, 1957, стор. 123).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"