Піддавати, піддати жару кому, в ролі прис. — підсилювати ретельність до виконання чого-небудь, викликати чим-небудь енергію.
— Ще кривий! Ще сліпий! — наддавав жару Іван.— Го-го! Як танцювати, то танцювати (Коцюбинський, Твори, т. II, 1955, стор. 349); Селянка витирала сльози, а наша, либонь, піддавала їй жару (Яновський, Твори, т. І, 1954, стор. 85); Бугров (б'є в долоні, п'яно крутить кудлатою головою, піддає жару). Син, братці, син! (Микитенко, Вибрані твори, т. І, 1957, стор. 294).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"