На бантину - повіситися.
[Тимоха (з сльозами):] Пропало чотирнадцять з полтиною ні за цапову душу!.. Одне тепер зосталось мені: коли не в річку, то на бантину! (Кроп.); Ось почеплю вас усіх на бантину, як оцих паршивців... (В. Малик. Таємний посол); Карпе, візьми вірьовку та повісь її зараз у сінях на бантині, бо як не повісиш, то я їй сама смерть заподію (І.Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"