Зводити з пуття кого, у ролі прис. – спантеличувати; спокушати, зваблювати.
– П'є (Грицай) та гуляє, та ще й мене зводить з пуття, – бубонів Оникій (Нечуй-Левицький, Твори, т. IV, 1956, стор. 204).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"