До ручки в ролі обст. – до краю.
(Федір Петрович) – Доспівався ти, Йване, видно до ручки. Як же це до нас (в'язнів фашистської тюрми) попав? (Збанацький, Єдина, 1959, стор. 214); Було колись, а тепер, як і всі: трудимось (Литка) – живемо, а лежатимемо, то під лежачий камінь і вода не тече. А хто догосподарювався до ручки, тому колектив, комуну, радгосп подавай (Епік, Твори, 1958, стор. 60).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"