Зловити вітра в полі у ролі прис. – про безуспішні розшуки, переслідування.
Але тут почув Бертольдо, як озвався голос долі: «Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі» (Леся Українка, Твори, т. І, 1951, стор. 381).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"