Кишка коротка (тонка) у кого, у ролі прис. – не вистачить сил, здібностей, засобів щось зробити.
– Терплю! – спалахнув раптом Павло.– Чорта лисого втерпиш! Ось кину усе, і гайда.– А-а! Так у тебе, значить, кишка коротка. Чого ж ти баланду травиш? (Кучер, Прощай, море, 1957, стор. 292); – Гітлер, бач, думав одним махом загарбати Радянський Союз. Аж воно кишка тонка. Це йому не Польща і не Франція (Цюпа, Назустріч долі, 1958, стор. 199).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"