Нема де правди діти у ролі вставн. сл.— справді, так воно й є.
Дідові подобалось, як жінка схарактеризувала його ворога.— Поганий чоловічина, нема де правди діти,— сказав дід (Гжицький, У світ широкий, 1960, стор. 107).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"