Сидіти згорнувши (склавши) руки в ролі прис. — нічого не робити; ні на що не реагувати.
Скрізь встав народ, бунтує, хоче чогось, робочі басують, покидають заводи, чагунка не ходить. Що ж їм сидіти згорнувши руки, чекати, щоб за них хто подбав? (Коцюбинський, Твори, т. II, 1955, стор. 69); — Ні... не будемо сидіти склавши руки... Ви дочка сталевара Лимаря, і в вашій сміливості я пізнаю вашого батька (Хижняк, Тамара, 1959, стор. 33); — Хочу, — сказала Зарубиха. — Підучилася коло вас, тепер на самостійну роботу пора. Нічого сидіти склавши руки... (Кучер, Трудна любов, 1960, стоp. 285)
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"