Губу (губи) дути, надути в ролі прис. – ображатися, гніватися, вередувати, хизуватися.
Урядники з атаманами Новими чванились шапками, І ратник всякий губу дув (Котляревський, Повне зібрання творів, т. І, 1952, стор. 188); Вийшов судящий, на всіх позирнув, Ретязь начеплює, губи надув (Щоголів, Поезії, 1958, стор. 477).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"