Розірвати пута в ролі прис. — звільнитися від неволі (соціальної, національної і т. д.).
Проте на Зоську він не брав жодних намірів і міркував навіть, що через неї йому, може, пощастить познайомитись ще з кимсь і отак розірвати вузькі пута відлюдності й уяви, що вже починали його душити (В.Підмогильний. Місто); Куди й поділися його поважність, гонор і та нещадна грізність, якою він лякав Звичайних смертних від Переяслава до підмосковних сіл. — Завіщо ти
отак сподобив, господи, раба свого, Іцька з Подолу, що, розірвавши пута тисячоліть, талмуду, знайшов святу, едино вірну істину?! Благодарю тя, господи...(В.Шевчук. Григорій Сковорода);
Оживає помертвiла
Природа наново.
Оживає, розриває
Пута зимовiї,
Обновляєсь в свiжi сили
Й свiжiї надiї. (І.Франко. Веснянки).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"