Світ зійшовся клином на кому-чому, в ролі прис. — немає виходу із скрутного становища; немає чогось іншого.
Голоси. ...А може, важко людині? Коваль. І мені, може, важко, люди, але я в движеніє вірую. Ми ж не одноосібники старорежимні, щоб нам світ клином зійшовся на шматку поля (Зарудний, Антеї, 1961, стор. 65); Всі розмови точилися навколо ферми, що на ній світ клином зійшовся, що на ній Павлюк порядкує, Марко і Мавра (Гордієнко, Дівчина під яблунею, 1954, стор. 158); Від Славки Орина тільки й чує: «Гриньо та й Гриньо...» Немовби на Гриньо світ зійшовся клином (Чорнобривець, Пісні гір, 1958, стор. 51).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"