Білим світом нудити у ролі прис.— томитися, скучати, нидіти, не знаходити собі місця.
Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить. Літає, шукає, дума — заблудив (Шевченко, Поезії, т. І, 1949, стор. 24).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"