Ні кола ні двора у кого, в ролі прис. — не мати ніякого господарства.
То ледар, волоцюга. Йому (Василеві) теряти нічого, у його ні кола ні двора, а в мене (Йосипенка)— он город пан подарував. Вибудував хату (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 164); Звісно, такий Хома або Андрій не мали чого боятись. Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні, призвели до біди та й поховались (Коцюбинський, Твори, т. II, 1955, стор. 96); Що ж ти рвалася з дула, Що ж мене ти минула, Куле клята, розпроклята, ти розводице стара! В друга — ненька старенька, В нього жінка молоденька, А що в мене молодого — ні кола ані двора (Малишко, Звенигора, 1959, стор. 94); Сплюндрувала наші села Ненависна німчура. Хатка де була весела, Ні кола ані двора (Воскрекасенко, Цілком серйозно, 1947, стор. 77).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"