Зуби гострити на кого, в ролі прис. – гніватися, злоститися на кого-небудь, прагнути зробити неприємність кому-небудь.
– Та то брехня! – не вірили друзі. – Лошаков давно на його (Колісника) зуби гострить. Постойте! Одкриється собраніє, він його з кістками глитоне (Панас Мирний, Твори, т. III, 1954, стор. 292); – ...Комбат сказали, як тільки Ясногорська заявиться на горизонті, знову будуть вимагати її до нас. – А Нюра? – Наладимо геть, – рішуче висловився Шовкун про свою теперішню начальницю. – ...На неї и командир санроти уже зуби гострить (Гончар, Твори, т. І, 1954, стор. 301).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"