Втратити розум - див.: Втратити голову.
Хто вона та жінка, що безсоромно приходила до її сина в узбецькій паранджі? Мати мовчала, бо вірила, що Саїд не до краю втратив розум і вірність адату (Іван Ле, Роман міжгір'я, 1953, стор. 127); – Я говорю, князю, те, що думаю, – відповів суворо Калокір. – Імператор Никифор вже давно втратив розум, бо довів імперію до голоду й злиднів (Скляренко, Святослав, 1959, стор. 292); Коли чоловік втратив розум, то хоч сина треба рятувати (Чорнобривець, Пісні гір, 1958, стор. 34).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"