Пальцем не ворушити, поворухнути в ролі прис. — не зробити найменшого зусилля.
— Коли в людини нещастя, то мені здається, треба спершу подумати, як їй допомогти. — Пальцем не поворухну, — сердився Білозуб, — Це ганьба, а не сталевар (Собко, Біле полум'я, 1952, стор. 203); Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна не заперечувала, хоч робила своє, тобто й пальцем не ворушила для того, щоб будувати той курник, бо знала, що в тому немає необхідності: клуня он пуста, держи курей хоч тисячу (Тютюнник, Вир, 1960, стор. 88—89).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"