Спадає, спала з очей полуда — див.: Полуда з очей спала.
— І в мене вже давненько почала спадать з очей полуда (Нечуй-Левицький, Твори, т. І, 1956, стор. 462); Борис (до Воронова). Годі, годі! Спала полуда з очей!.. (Кропивницький, Твори, т. І, 1958, стор. 432); А в людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові чадної весни та млосного літа (Васильченко, Незібрані твори, 1941, стор. 236); Валерій. — Ой, якби мені вернутись... Катерина. — Розійдемось. Валерій. — Хвилинку, благаю... Сьогодні спала полуда з моїх очей. Все зрозумів. Катерина. Прощай (Довженко, Поема про море, «Дніпро», № 1, 1957, стор. 57).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"