Брати, взяти на мушку (на приціл) кого, у ролі прис.
І. прицілюватися.
Я взяв на мушку переднього, а Швець гукнув брати задній танк (Яновський, Твори, т. І, 1954, стор. 86); Воловик заклав другий патрон, взяв на мушку Марину, крикнув: – Кидай рушницю! (Епік, Твори, 1958, стор. 599); Тут (в очереті) мисливці Часто брали Дичину на мушку, Тут рибалки готували Особливу юшку (Іванович, Перебендя посміхається, 1960, стор. 33);
2. пильно стежити за ким-небудь.
- Хто такий? – Яка потреба поспішати з відповіддю? Перше ніж відповісти – слід подумати, оговтатись. Бачу – ті, що взяли мене на приціл,– не сільські, незнайомі (Збанацький, Єдина, 1959, стор. 47).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"