На безголов'я в ролі обст.— на горе, лихо, нещастя.
За тими волами я (Хома) посивів парубком, побила б їх морока. Тепер тішся на старість, щоб йому дихати не дало, щоб його понесло поверх дерева, на безголов'я! Щоб він головою наложив, нужда б тя побила! (Коцюбинський, Твори, т. II, 1955, стор. 18); Хай на безголов'я йдеться нашим ворогам (Воскрекасенко, І всерйоз і жартома, 1960, стор. 19); Отож і вчити почали Письму панят. На безголов'я і я учуся. Слізьми! Кров'ю! Письмо те полилося.. (Шевч.); Кругом же бандити, кругом. Як не Гальчевський, то Шепель, і все на безголов'я наше (Стельмах); Через море брела, спішила, прибігла у садок на побачення і, виходить, на своє безголов’я.. (Гончар); Мов із гранітних глибин козацької Хортиці, виходить на безголов'я ворогам богатир Влас Харитонович, що самому Піддубному колись м'яв ребра (Літ. Укр.); - Вмерла друга [жінка], і він закаявся женитись, щоб знову не взяти та кої лихої на своє безголов'я. (М. Коцюбинський. На віру)
На безголов'ячко. Тут дурень встав, раз-два зглянув, На землю сів собі.. Та незабаром після того, На безголов'ячко, й заснув (Укр. поети-романтики).
Синоніми: як на біду; як на те (у 2 знач.); як на зло.
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Увага! Закріпи знання з тренувальними тестами
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Ласкаво просимо в "Світ слова"