Вивести (виводити) з рівноваги кого, в ролі прис– позбавити кого-небудь спокою, терпіння, витримки.
Оклик, що залунав із другого краю вулиці, вивів його з рівноваги (Франко, Твори, т. VII, 1951, стор. 188); І Данила вивів з рівноваги Филип своїми настирливими порадами (Хижняк, Данило Галицький, 1958, стор. 16).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"