Очі замилювати, замилити — див.: Замилювати очі.
(Львів'янин) — Що ж ти, шановний, ціну піднімаєш! Очі замилити необачним горожанам хочеш? Капуста ж не «особлива», та сама! (Бабляк, Вишневий сад, 1960, стор. 46); Вакуленко. Тоді скажіть, Надіє Іванівно, чого він (матрос) так проти течії іде. Чого? Надія. Де течія? У нас вода стояча. Кому ви очі замилюєте? (Корнійчук, Драматичні твори, т. II, 1955, стор. 202); Мудрий портсигар, клацнувши, викидає готову самокрутку. (Хома) — І взагалі це вигадка, щоб тільки очі замилювати. Раз-два і вже заїдає (Гончар, Твори, т. І, 1954, стор. 269); Тоді з натовпу вискочив присадкуватий чоловік у пошарпаному кожушку і солдатській шапці і крикнув (справнику): — Ти кинь за губернатора ховатись! Ти нам очей не замилюй! Революція — вона революція і єсть...— Геть царя! Хай живе революція! (Первомайський, Невигадане життя, 1958, стор. 27).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"