Про чорну годину — див.: На чорну годину.
Ну, а справляти на мене нічого не потребували (кузинки), у мене було досить гардероби своєї і по мамі, було й дещо грошей за продану татову гардеробу, котру я, від'їжджаючи від пана, спакувала разом до своєї. Ті гроші я берегла про чорну годину (Франко, Твори, т. III, 1950, стор. 99).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"