Пустити з димом що, в ролі прис. — спалити.
(Боєць) — Падлюки (німці)! У мене хату пустили з димом (Гончар, Твори, т. І, 1954, стор. 27); Так ось де вона, темрява нації, гніздечко собі вмостила і висиджує свій плід злочинний! Оце багно Мазар-Дихана пустити з димом по вітру мало (Іван Ле, Роман міжгір'я, 1953, стор. 108).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"