http://www.zoofirma.ru/

Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу

Увага! Тренувальні тести з теми

Дієприкметник – змінювана форма дієслова, називає ознаку предмета за дією (який? яка?)

Часи

Активні дієприкметники

Пасивні дієприкметники

теперішній час

Суфікси

-уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ий)

квітувати – квітуючий (сад)

НЕ ВЖИВАЮТЬСЯ:

СУФІКСИ: -Ш, -ВШ

(винятки: перемігший, бувший)

мину­лий час

Суфікс -л(ий)

скресати - скреслий (лід)

Суфікси н(ий), -ен(ий), -т(ий)

прочитати – прочитаний (текст)

Підказка:

Завдання типу: «Правильно утворені форми дієприкметників» можна розв’язувати за таким алгоритмом:

  1. Неправильними є варіанти, де є суфікси Ш, ВШ (зробивший).
  2. Неправильними є варіанти, де є постфікс СЯ (намагаючийся).
  3. Уважно перевірити дієприкметники із суфіксами -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, якщо вони позначають дію людини (кохаючий), то вони теж є неправильними. Детальніше про цей пункт в «Увага!».

Увага!

1. Зовсім перестали вживатися активні дієприкметники теперішнього часу (суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч-) на вираження діючої ознаки людини. Вони замінюються складнопідрядним реченням:

перевиконуючий план робітникробітник, що перевиконує план.

Детальніше про заміну дієприкметників іншими частинами мови – нижче.

Нормативними для української мови є лише ті слова із суфіксами -ач-, -яч-, -уч-, -юч-, (-ущ-, -ющ-). що перейшли до класу прикметників: блискучий успіх, квітучий сад, лежачий камінь, пекучий сором, родюче поле, правляча партія, цілющий напій, невмирущий народ.

2. Зовсім не утворюються дієприкметники від дієслів на -ся:

Неправильно: навчаючийся. Правильно: той, що навчається.

Особливості творения дієприкметників

Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу неперехідних дієслів або пере­хідних, які вжито як неперехідні, (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів:

для дієслів І дієвідміни -уч-(-юч-):

ріж/уть +уч(ий) = ріжучий,

пала/ють + юч(ий) = палаючий,

для дієслів II дієвідміни -ач-(-яч-):

леж/ать + ач(ий) = лежачий,

го/ять + яч(ий) = гоячий.

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми дієслів доконаного виду (відкидання від інфінітива кінцевого -ти за допомогою суфікса -л-):

дозрі/ти + л(ий) = дозрілий.

При творенні дієприкметника минулого часу від дієслів з суфіксом -ну- цей суфікс випадає:

пожовкну/ти + л(ий) = пожовклий

Пасивні дієприкметники теперішнього часу в українській мові не вживаються. Кілька винятків: бувший, перемігший.

Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (минулого часу — від дієслів доконаного виду, теперішнього — від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -т-:

викона/ли + н(ий) = виконаний,

поши/ли + т(ий) = пошитий,

обговорюва/ли + н(ий) = обговорюваний.

Це треба знати!

Якщо основа інфінітива закінчується суфіксом -и-, то під час утворення дієприкметника цей суфікс опускається і вживається суфікс -ен-:

побачи/ти + ен(ий) = побачений.

При творенні пасивних дієприкметників минулого часу суфікс основи дієслів -і- (-ї-) змінюється на -е-, шо при­єднується до -й- і дає -єн- :

Подвої/ти + ен(ий) = подвоєний. Якщо в транскрипції: [подвойі/ти + ен(ий) =  подвойений].

Суфікс -т- приєднується до дієслівної односкладової основи (терти, дерти, бити), до дієслів, в основі яких наявне звукосполучення -оро-, -оло-:

терти — тертий, пороти — поротий — порений.

Водночас відбуваються характерні для дієслівних форм чергування звуків : [с]/[ш], [з]/[ж], [д]/[дж]: скосити - скошений, звузити - звужений, збудити - збуджений.

Якщо перед суфіксом -ен- стоїть губний звук ([б], [п], [ф], [м], [в]), перед суфіксом -ен- у дієприкметнику з’являється звук [л]:

вислови/ти + ен(ий) = висловлений.

Дієприкметники, утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксом основи -ува-, -овува-, можуть мати значення як минулого (застосовуваний здавна, використовуваний у попередні роки), так і теперішнього часу (застосовуваний нині, використовуваний у сучасних працях).

Ряд дієслів утворюють паралельні форми — з суфіксом -т- та суфіксом -н- (-ен-):

посунути — посунутий і посунений, вернути — вернутий і вернений.

Активні дієприкметники в українській мові творяться не від усіх дієслів і вживаються (особливо дієприкметники недоконаного виду) рідко. Натомість використовуються різні інші засоби, а саме (порівняйте в російській і українській мовах):

а) підрядні означальні речення: Сонце, сразу начавшее палить, бистро подымалось над степью. (О. Фадєєв.) – Сонце, яке відразу почало пражити, швидко здіймалося над степом;

б) пасивні дієприкметники: Светало; над сырой кучей полурозвалившихся построек трепетала, угасая, Венера. (Максим Горький.) – Світало; над вогкою купою напіврозвалених будівель мерехтіла, гаснучи, Венера;

в) прикметники: Странно подействовал этот трепещущий, звенящий звук на всех нас. (Максим Горький.) – Дивно подіяв цей тремтливий, дзвінкий звук на всіх нас;

г) дієприслівники: Море, успокоившееся за ночь после мертвой зыби, еще кипело мелкой частой рябью. (О. Купрін.) – Море, заспокоївшись за ніч після мертвих брижів, ще кипіло дрібними частими жмурками;

д) дієслово в дійсному способі: Над заводом стояло огромное красное колеблющееся зарево. (О. Купрін.) – Над заводом коливалася величезна червона заграва.

Слова на зразок співаючий, малюючий, думаючий, бажаючий, захоплюючий, чаруючий, працюючий, пануючий тощо є ненормативними. Їх варто відтворювати кількома способами:

1) прикметниками:

ведучий - провідний (але ведучий програми, концерту)

всеохоплюючий - всеохопний

гальмуючий - гальмівний

життєстверджуючий - життєствердний

захоплюючий - захопливий

координуючий - координаційний

металоріжучий - металорізний

оточуючий - навколишній

пануючий - панівний

руйнуючий - руйнівний

слідуючий - наступний (якщо мовиться про перелік когось (чогось), то вживається слово такий: далі виступатимуть такі депутати)

чаруючий - чарівний;

2) іменниками:

завідуючий - завідувач

вступаючий - вступник

виступаючий - промовець

відпочиваючий - відпочивальник

граючий - гравець

головуючий - голова

командуючий - командувач

нападаючий - нападник

працюючий - працівник

проживаючий - мешканець;

3) підрядними означальними реченнями із сполучниками «що, який, котрий»:

думаючий учень - учень, що (який) думає

співаючий актор - актор, що (який) співає

працюючий студент - студент, що (який) працює.


Увага! Тренувальні тести з теми

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Читайте також інші теми розділу "Фонетика" та "Лексикологія. Фразеологія""Будова слова. Словотвір,"Синтаксис.Пунктуація" згідно вимог ЗНО.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/