http://www.zoofirma.ru/

Основні види підрядних речень

Увага! Тренувальні тести з теми

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

Підрядні речення тотожні другорядним, оскільки відповідають на ті самі питання, виконують ту ж граматичну роль (хоча виражені повноцінним реченням з граматичною основою), так само залежні від якогось члена речення (розташованого в головній частині складного речення).

Щоб правильно розрізняти види підрядних речень слід навчитись правильно ставити до них питання. Я вважаю, що недоцільно вчити сполучники, адже один і той же сполучник може бути використаним в різних видах підрядних речень, однак правильне питання допомагає в усьому розібратись. Два винятки: підрядні допустові (мають питання: «незважаючи на що?» і сполучники: хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що) і підрядні наслідкові (питання не мають, можна впізнати за сполучником «так що»).

Відповідно підрядне означальне – подібне до означення, центральне його питання: «який?». Підрядне з’ясувальне – додатку, головне його питання: «що?». Підрядні обставинні співпадають з обставинами, основне питання: «як?».

В таблиці наведено питання усіх видів підрядних та приклади.

означальне

який? яка? яке? які? якого?

І про того козаченька, що їхав за Десну (Л. Костенко. Маруся Чурай).

Через двері було видно маленьку кімнату, де жила проскурниця (І. Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я).

Не одцуравсь того слова,

Що мати співала (Т. Шевченко. Гайдамаки)

з’ясувальне

хто? що? кого? чого? кому? ким? чим? на кому? на чому?

Не знала я, що сум такий огорне (Л. Костенко. Маруся Чурай).

обставинне

місця

де? куди? звідки?

Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко)

Піднявся, перейшов до краю стіни, де з попередньою поміччю повторив спробу, тримаючися за ріг повітки (В.Барка. Жовтий князь).

Я подивився востаннє вгору на святих, де сидів увесь їхній комітет (О.Довженко. Зачарована Десна).

часу

коли? відколи? доки? як довго? з яких пір?
до яких пір?
з якого часу?
до якого часу?

Потім, коли голуби посідали на стріху, вона знов перейшла на урочисту прозу…(О.Довженко. Зачарована Десна).

Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розвіється біда (В.Стус. Як добре те, що смерті не боюсь я).

способу дії

як? яким способом?

Зроби так, щоб Мокій закохався у тебе (М. Куліш. Мина Мазайло).

Письменник не так живе й не так росте, як проста собi людина (О. Вишня. Моя автобіографія).

міри і ступеня

якою мірою? наскільки? скільки?

Там так глибоко, що наша дзвiниця пiрне! (О. Вишня. Сом)

порівняльне

як саме? подібно до чого?

На печі так хтось закашлявся, що здалося, ніби він поодриває легені (Ю.Яновський. Вершники).

Сум десь вийшов із повітки, а в кутках її наче засіло щось злорадне, єхидне, зле і слідкувало за нами (В. Винниченко. Момент).

причини

чому? з якої причини? через що?

Не радій, бо я його порятувала (Л. Українка. Лісова пісня).

Не міг уже зробити нині нічого порядного, тому й перебрав Петро всякі важніші почини ґазди сього дня на себе...(О.Кобилянська. Земля)

мети

для чого? з якою метою? навіщо?

Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду (І. Драч. Балада про соняшник).

А Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов'язати до вечора свої шість кіп…(Г.Тютюнник. Три зозулі з поклоном)

умови

за якої умови?

Якщо буде нове діло, то дайте звістку… (І. Карпенко-Карий. Мартин Боруля)

— Якби я могла розірватися надвоє, то я б і сіни мела, і коло печі стояла, — промовила Мотря неласкавим голосом (І. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я).

допустове

незважаючи на що?

сполучники: хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що

Кузько, незважаючи на те що по натурі був чоловік запальний, говорив тепер поволі, мляво (Г.Тютюнник. Вир)

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині (Т.Шевченко. Гайдамаки).

То й зостанешся з отим оселедьком рови лічити, дарма що він по-письменному балакає... (П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?)

наслідкове

Питання немає: сполучник «так що»

Вішав перед себе на груди коновку до поливання огородовини і бубнів на ній, як у бубен, так що брязкіт розходився по цілім лісі… (О.Кобилянська. Земля)

Він тільки витріщив їх ще більше, так що вони стали зовсім круглі (І. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я).

Палажка водила їх од одної церкви до другої, так що прочани погубили лік церквам (І. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я).

Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями, так що разків двадцять буде…(Г. Квітка-Основ’яненко. Маруся)

І що ні озьме, до чого не кинеться, усе не так, усе не до шмиги, так що і старий Наум, вернувшись додому і дивлячись на таке її порання, аж сам дивовавсь (Г. Квітка-Основ’яненко. Маруся).

 

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

Увага! тренувальні тести з теми

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Читайте також інші теми розділу "Фонетика" та "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір" згідно вимог ЗНО.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/