-7-
Руйнуй, нищ!
Ми - сила; - вперед!
їх багато самих
Тож нищити нищу.
Хапай, ковтай
Кидай, за край
Ситься.
їх багато самих.
А ми є ми.
Хай рятують мідяки
Хай! Ти їж.
Я тримаю їх
За повідки - ключики,
Де кожен береже мотлох
Дріб'язок, але нам ніде.
Бо ми це ми.
06.08.99
автор - Леся Скорик © "Світ слова"
Цикл. вірш сьомий
Теги: вірші, поезія, філософська лірика, руйнування