http://www.zoofirma.ru/

Он жайвір плаче

Он жайвір плаче,

завмер в вишині.

Чом квилиш ти, пташе,

забуті пісні?

До Дажбога-сонця

летиш ти увись.

Чом пісні співаєш,

що вже забулись.

Ними сонце вітали

мої прабатьки.

Пощади прохали,

життя на віки.

слів їх не знаю,

лиш чула мотив.

Мені його жайвір

із неба зронив.

 

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, поезія, філософська лірика, дажбог

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/