Взяти на зуби (зубок) - почати обговорювати, взяти на замітку.
Постояв (у гурті молоді), злускав жменю насіння, думаю: «Пора й себе показати. А то засміють». А на селі було так, як уже візьмуть на зуби — до смерті не випустять (Кравченко, Квіти і колючки, 1959, стор. 94); — Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене як положено: товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: «Товаришу Басистий» (Минко, Ясні зорі, 1951, стор. 209).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"