На повний голос у ролі обст.— не криючись; не соромлячись; не стримуючись.
Я (мати) тоді як заплачу на повний голос. Де ті й сльози взялися. Сусідка мене обняла: «Ну, ось це інша справа. План, гаразд. Я допоможу» (Яновський, Твори, т. 1, 1954, стор. 59).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"