Битися (рідко бити) об поли руками.

Перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін.

Як вони розгуляються, ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу.. Нехай собі, будучи, об поли руками б'ються, а завтра нічого робити, самі зап'ють весілля (Кв.-Осн.); [X р и с т я (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай! (Кроп.); Міряє він [Чіпка] хату – то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Мирний); Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — От лихо, от лихо! (М. Лазорський); — Почула стара тітка та вдарилась об поли ру ками: — Бодай же я не діждала таке чути! Дитино моя, Олесю! Схаменись! (Марко Вовчок. Козачка).

Увага! Закріпи знання з тренувальними тестами

Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"