О волошки, волошки,
Синї, червоні і білі,
Ви у моєму житті
Спомин сумний залишили.

Раз, пам'ятаю, весною
Ми біля річки гуляли
І волошок, волошок
Силу тобі назбирали.

Оля сплітала віночок,
Ним уквітчала голівку,
З криком шаленим, гучним
Низько схилилась над річку.

Я її на руки брав,
В очі дивився сумнії
І без кінця цілував
Блідії щоки худії.

Олю моя дорогая,
Олю ж моя чарівлива,
Олю, навіщо тебе
Рано забрала могила? 

Ласкаво просимо в "Світ слова"