Віку вкоротити кому, в ролі прис. – згубити, позбавити кого-небудь життя.
Та недовго навтішалась Конвалія біла,– І їй рука чоловіча Віку вкоротила (Леся Українка, Твори, т. І, 1951, стор. 6).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"